зужиткований

зужиткований
-а, -е, розм.
1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зужиткувати.
2) у знач. прикм. Те саме, що зужитий 2). Зужитковані словесні штампи.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "зужиткований" в других словарях:

  • зужиткований — дієприкметник розм …   Орфографічний словник української мови

  • банальний — 1) (який утратив виразність, набрид через часте повторення), стертий, у[в]тертий, зужитий, зужиткований 2) (неориґінальний, надто звичайний, позбавлений свіжости, своєрідности), плаский, неориґінальний, тривіяльний книжн …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»